Психологічна служба

 Психологічна служба школи

Наші фахівці

Катрич Олена Романівна ‒ психолог загальноосвітньої школи.

Графік консультацій:

Здобувачі освіти

  • Понеділок з 12.00 до 14.00
  • Вівторок з 13.00 до 15.00

Педагоги

  • П’ятниця з 12.00 до 14.00

Батьки

  • Четвер з 14.00 до 16.00

Зайцева Тетяна Сергіївна ‒ психолог у допоміжних класах.

Графік консультацій:

Здобувачі освіти

  • Четвер з 9.00 до 11.00

Педагоги

  • П’ятниця з 9.00 до 11.00

Батьки

  • Понеділок з 10.00 до 11.00
  • Вівторок з 11.00 до 12.00

 Методичні рекомендації

 Адаптація учнів

 ПОРАДИ ПЕДАГОГАМ ЩОДО АДАПТАЦІЇ

Головна роль в створенні сприятливого клімату в класі належить вчителю. Йому необхідно постійно працювати над підвищенням рівня учбової мотивації, створюючи дитині ситуації успіху на уроці, під час зміни, в позашкільній діяльності, в спілкуванні з однокласникам.

Соціальна адаптація – як пристосування людини до умов соціального середовища –передбачає:

  1. адекватне сприйняття навколишньої дійсності і самого себе;
  2. адекватну систему відносин і спілкування з оточуючими;
  3. здатність до праці, навчання, до організації дозвілля та відпочинку;
  4. здатність до самообслуговування і самоорганізації, до взаімообслужіванію в колективі;
  5. мінливість (адаптивність) поводження відповідно до рольовими очікуваннями інших.

Адаптація учнів  1-х класів

Перехід із дитсадка до школи не завжди минає гладко для першачків, адже їх супроводжують психологічні і соціальні проблеми. У дитини з’являється новий режим дня, обов’язки – це часто викликає втому, дратівливість, непослух.Адже перебування в школі суттєво відрізняється від звичного для них садочка. Адаптація до школи – перехід дитини до систематичного навчання і звикання до нових умов. І цей період звикання до навчання кожен першокласник переживає по-своєму.

Рекомендації вчителям щодо успішної адаптації учнів 1 класів:

1. Урахування вікових і індивідуальних психологічних особливостей дітей.
2. Демонстрація вчителем віри в успіх дитини.
3. Зняття неуспішного оцінювання на перших етапах навчання.
4. Запобігання груповій критиці дитини або її робіт, а також порівнянь її помилок з постійними успіхами інших учнів.
5. Порівняння якості роботи дитини тільки з її попередніми роботами.
6. Вказуючи на помилки, намітити шлях до успіху.
7. Акцентування уваги на успіхах учня, перемогах.
8. Створення ситуацій успіху.
9. Надання емоційної підтримки учням словами, поглядом, дотиком.
10. Запобігання частому використанню в мові слів-заперечень.
11. Уроки організовувати лише на позитивних емоціях.
12. Недопустимі ситуації стресу на уроках.
13. Використовувати гру, наочність .
14. Пам’ятати правило: «Учитель, який використовує у роботі з 6-річками лише книжку і дошку – нічому не вчить»

Надзвичайно велике місце в адаптації дитини до школи належить сім’ї. Тому велике значення в профілактиці труднощів адаптації має поглиблена психологічна консультація на основі тестування та спостереження. Батькам надаються рекомендації з урахуванням індивідуальних особливостей дитини – як правильно підготувати її до школи, які проблеми спіткають майбутнього школяра вже в процесі навчання, як подолати труднощі адаптаційного періоду.

Адаптація учнів 5 класів

Шкільне життя п’ятикласників ускладнюється часто невиправдано високими вимогами до них з боку вчителів. Цього не можна допускати щонайменше з трьох причин:

  • уповільнюється темп діяльності учнів, тоді як виконання певних видів робіт потребує більше часу;
  • зміст навчальних предметів основної школи вибудовується систематично, що, у свою чергу, передбачає сформованість у школярів добре розвиненого теоретичного мислення. У п’ятикласників же воно тільки формується; вони звикли працювати з одиничними поняттями та термінами;
  • високі вимоги до самостійності та відповідальності підлітків без урахування їх вікових особливостей можуть становити загрозу для емоційного благополуччя дитини.

Дорослі очікують від підлітків здатності розуміти інших людей, співіснувати з ними на принципах рівноправності та толерантності. Але у п’ятикласників ці властивості тільки починають формуватись, і їх розвиток вимагає терпіння, обережності, діалогового навчання, створення ситуацій, в яких підлітки навчаються враховувати різні точки зору. За цих обставин важливо, щоб учитель-предметник не переносив механічно методи навчання й форми взаємодії зі старшими школярами на учнів 5-го класу. Необхідно поступово вводити новий зміст і нові форми навчальної діяльності.

Пам’ятка класному керівнику 5-го класу

  • Працюйте над формуванням колективу через різноманітні доручення, змінюючи групи.
  • Спрямовуйте свої зусилля на формування позитивного ставлення кожного учня до себе, своїх можливостей засвоєння норм взаємин із однокласниками і педагогами.
  • Розвивайте почуття колективізму через спільну турботу про престиж класу (зовнішній вигляд, успіхи в навчанні, максимальна участь у святах, естафетах, конкурсах).
  • Пріоритет віддавайте індивідуальній роботі (спостереження, бесіди, анкетування, доручення).
  • Уникайте «гострих» кутів, проявляйте стриманість, терплячість.
  • Пам’ятайте: діти потребують ласки, ніжності, співучасті, турботи.
  • Вчасно й мудро підтримуйте дитячу активність.
  • Співпрацюйте з шкільним психологом з метою вирішення питань формування класного колективу та виявлення особливостей психічного стану школярів.
  • Застосовуйте різні види, форми та стратегії для залучення до співпраці батьків: анкетування, індивідуальні консультації, відкриті уроки, тематичні лекторії, родинний клуб та інше.
  • Обговорюйте взаємні очікування для вироблення однакових поглядів на процес розвитку, виховання та навчання учнів.
  • Не забувайте: формування класного, батьківського колективу не менш важливе, ніж дитячого. Ретельно готуйтесь до батьківських зборів, проводьте сімейні вечори, активно залучайте батьків і вчителів-предметників до життя класу.

Пам’ятка вчителям, які викладають у 5-х классах

  • Відвідайте уроки в 4-му класі.
  • Придивіться до своїх майбутніх учнів.
  • Познайомтеся з методикою викладання в початкових класах.
  • Опрацюйте спеціальну психолого-педагогічну літературу.
  • Пам’ятайте: легше з першого уроку викликати до себе довіру, любов дитини, ніж потім подолати недовіру.
  • Не змінюйте різко методи роботи, використовуйте ігровий матеріал, інструктажі, пам’ятки, алгоритми, картки-опори, зразки виконання.
  • Протягом уроку та додому давайте конкретні доступні завдання й домагайтесь їх чіткого виконання.
  • Щоденно перевіряйте письмові роботи учнів, домагайтеся систематичної роботи над помилками.
  • Ретельно обміркуйте заходи та прийоми розвитку мислення, усного та писемного мовлення учнів.
  • Розробіть відповідний роздавальний матеріал.
  • Забезпечуйте систематичне повторення.
  • Уникайте перевантаження дітей.
  • Відвідуйте уроки колег, які викладають у 5-х класах.

Адаптація 10-х класів

Потреба адаптації учнів 10-х класів під час переходу із  основної до старшої школи зумовлена зміною їхнього соціального оточення. Учням доводиться пристосовуватися до вимогнових учителів-«предметників», особливостей і  умов навчання, нової системи цінностей і норм поведінки, що формується у зміненому колективі класу. Внутрішнє напруження, а також настороже несприймання учнями нововведень, можуть спричинити їхню дезадаптацію.

Рекомендації до роботи з 10  класами:

  • ставитись до дітей відповідно до їх віку (враховувати вразливість і протиріччя образу “Я”, що формується,прагнення до самостійності, відчуття дорослості,перебудову мотиваційної сфери);
  • сприяти формуванню у старшокласників потреби в пошуковій активності;
  • надавати підтримку при формуванні у старшокласників якісної зміни самосвідомості;
  • сприяти формуванню відчуття відповідальності, рівня  суб’єктивного контролю, рефлексії.

Поради класному керівникові

  • проявляти доброзичливе ставлення, підтримку;
  • реалізовувати демократичний стиль керівництва;
  • не висувати на початку року великих вимог до дітей, пам’ятати різницю між п’ятикласниками та іншими учнями середньої школи;
  • намагатись, щоб заняття викликали в учня позитивні переживання, позитивне емоційне ставлення до навчального предмету;
  • орієнтувати дітей на вироблення об’єктивних критеріїв успішності і неуспішності, прагнення перевірити свої можливості і знаходити (за допомогою дорослих) шляхи подальшого їх розвитку і вдосконалення;
  • допомогти учням із низьким соціальним статусом в класному колективі відчути себе потрібними і бажаними в класі:
  • проводити відповідні класні години для покращення неформальних відносин між дітьми з використанням активних форм роботи;
  • залучати до позакласної роботи, групових заходів, щоб вони більше спілкувалися;
  • на позакласних заходах давати можливість проявити себе з кращої сторони;
  • звертати увагу однокласників на успіхи цих дітей у тому, що в них виходить.

ІІ. ПОРАДИ БАТЬКАМ

Батькам учнів 1-х класів

  1. До найдрібніших деталей продумати розпорядок дня школяра з метою збереження нормальної його працездатності.
  2. Не перенавантажувати дитину великою кількістю гуртків.
  3. Навчити дитину правильно відпочивати.
  4. Допомагати у підготовці домашніх завдань (Але не виконувати їх замість дитини!).
  5. Навчити дитину готуватися до уроків, складати портфель.
  6. Зустрічаючи дитину зі школи, розпитайте її, як пройшов день. Поцікавтеся, що вона робила.
  7. Забезпечити психологічну розрядку. Найбільш доцільними засобами психологічного захисту для учнів молодшого шкільного віку є фізичні навантаження (заняття спортом, виконання певних доручень вдома), домашній затишок, спілкування з тваринами, відпочинок на природі, позитивні емоції.
  8. Ні в якому разі не займатися «виховною роботою» в поганому настрої! Необхідно чітко визначити, що батьки хочуть від дитини, пояснити їй, що вона робить не так.
  9. Завжди підтримуйте та підбадьорюйте дитину, вірте у її сили.
  10. Не забувайте говорити дитині про те, як сильно ви її любите.

Батькам учнів 5-х класів

  1. Якщо Вас щось турбує в поведінці дитини, якомога швидше зустріньтеся і обговоріть це із класним керівником, шкільним психологом.
  2. Якщо в родині відбулися події, що вплинули на психологічний стан дитини, повідомте про це класного керівника. Саме зміни в сімейному житті часто пояснюють раптові зміни в поведінці дітей.
  3. Цікавтеся шкільними справами, обговорюйте складні ситуації, разом шукайте вихід із конфліктів.
  4. Допоможіть дитині вивчити імена нових учителів, запропонуйте описати їх, виділити якісь особливі риси.
  5. Порадьте дитині в складних ситуаціях звертатися за порадою до класного керівника, шкільного психолога.
  6. Не слід відразу ослабляти контроль за навчальною діяльністю, якщо в період навчання в початковій школі вона звикла до контролю з вашого боку. Привчайте дитину до самостійності поступово: вона має сама збирати портфель, телефонувати однокласникам і питати про уроки тощо.
  7. Основними помічниками у складних ситуаціях є терпіння, увага, розуміння.
  8. Головне новоутворення підліткового вікового періоду – відкриття своєї індивідуальності, свого «Я». Підвищується інтерес до свого тіла, зовнішності.
  9. Зростає дух незалежності, який впливає на стосунки підлітка в родині, школі.
  10. У дітей настає криза, пов’язана з бажанням здобути самостійність, звільнитися від батьківської опіки, з’являється страх перед невідомим дорослим життям.
  11. Бажання звільнитися від зовнішнього контролю поєднується зі зростанням самоконтролю й початком свідомого самовиховання.
  12. Внутрішній світ дитини ще нестабільний, тому батькам не слід залишати своїх дітей без нагляду. Підліток дуже вразливий і легко піддається впливам як позитивним, так і негативним.
  13. Розширюється коло спілкування, з’являються нові авторитети.
  14. Недоліки й суперечності в поведінці близьких і старших сприймаються гостро й хворобливо.
  15. У батьках підлітки хочуть бачити друзів і порадників, а не диктаторів.

  Батькам  учнів 10 класів

  1. Намагайтеся створити умови, які полегшують навчання дитини.
  2. Слухайте свою дитину: нехай вона переказує те, що треба заучувати, запам’ятовувати, періодично диктуйте тексти для записування, перевіряйте знання за запитаннями підручника і т. ін.
  3. Регулярно знайомтеся з розкладом уроків, факультативів, гуртків, додаткових занять для контролю і надання можливої допомоги.
  4. Діліться з дітьми знаннями з галузі, в якій ви маєте успіх.
  5. Пам’ятайте, що в центрі уваги батьків має бути не оцінка, а знання, навіть якщо сьогодні ними скористатися неможливо. Тому думайте про майбутнє й пояснюйте дітям, де коли ці знання стануть у нагоді.
  6. Не залишайте без уваги вільний час  дитини. Не порівнюйте її успіхи з успіхами інших, краще порівняйте її із собою – це дає надію.
  7. Створюйте традиції й ритуали, які стимулюватимуть навчальну активність дітей. Використовуйте позитивний досвід ваших батьків і знайомих.
  8. Намагаючись пояснити різні способи виконання завдання, не відмовляйтеся від свого рішення. Це стимулює активність школяра
  9. Давайте відчути дитині, що любите її незалежно від успішності, помічаєте пізнавальну активність навіть за окремими результатами.

 Домашнє насилля

Що таке домашнє насильство?

Насильство в сім’ї – будь-які умисні дії фізичного, сексуального, психологічного чи економічного спрямування одного члена сім’ї по відношенню до іншого члена сім’ї, якщо ці дії порушують конституційні права і свободи члена сім’ї як людини та громадянина і наносять йому моральну шкоду, шкоду його фізичному та психічному здоров’ю.

(ст. 1 Закону України «Про попередження насильства в сім’ї» від11.11.2001 №2789-I)

Домашнє насильство означає всі акти фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, які відбуваються в лоні сім`ї чи в межах місця проживання або між колишніми чи теперішніми подружжями або партнерами, незалежно від того, чи проживає правопорушник у тому самому місці, що й жертва, чи ні або незалежно від того, чи проживав    правопорушник у тому самому місці, що й жертва, чи ні.

(ст.3 Конвенції Ради Європи про запобігання насильству стосовно жінок і домашньому насильству та боротьбу із цими явищами)

Види насильства

Фізичне насильство:

  • Побої, стусани, штовхання
  • Перешкоджання вільному пересуванню
  • Примус до вживання алкоголю чи наркотичних речовин
  • Створення ситуацій, що несуть ризик чи загрозу життю та здоров`ю
  • Погрожування зброєю чи іншими речами, що можуть завдати фізичної шкоди
  • Позбавлення допомоги під час хвороби чи вагітності
  • Перевезення до іншого місця в межах країни чи за кордон шляхом обману або примусу

Психологічне насильство:

  • Погрози вбити чи скалічити (в тому числі дітей)
  • Словесні образи та приниження жестами й мімікою
  • Погрози відібрати дітей
  • Шантаж та маніпуляції, введення в оману для власної вигоди
  • Булінг (цькування, переслідування, залякування)
  • Постійний та цілковитий контроль
  • Зневага як до особистості
  • Постійна критика та насмішки
  • Безпідставні звинувачення та формування почуття провини
  • Обмеження у контактах із близькими та друзями, у виборі кола спілкування
  • Нехтування правом на честь та гідність
  • Безпідставні ревнощі, обвинувачення у зраді
  • Дискримінація через переконання, віросповідання, походження, статус
  • Примушування спостерігати за насильством над іншими людьми чи тваринами
  • Погроза позбавити житла або особистого майна

Сексуальне насильство:

  • Примушування до небажаних статевих стосунків
  • Торкання інтимних частин тіла без згоди
  • Змушення до статевого акту з іншою людиною
  • Примус до неприйнятних форм сексу, садистських практик
  • Нав’язування відвертого стилю одягу або поведінки всупереч твоєму бажанню
  • Примушування спостерігати за статевими актами між іншими людьми
  • Примушування до участі у створенні чи перегляді порнографічних матеріалів

Економічне насильство:

  • Позбавлення їжі та води
  • Обмеження доступу чи позбавлення житла
  • Пошкодження особистого майна
  • Перешкоджання у доступі до необхідних послуг
  • Позбавлення власних коштів, інших матеріальних цінностей
  • Майновий шантаж
  • Заборона працевлаштовуватись, навчатись
  • Примушування до жебрацтва

 

7 січня 2018 року набрав чинності Закон України «Про запобігання та протидію домашньому насильству», в якому запроваджено комплексний підхід та визначено систему заходів що до запобігання та проти дії фізичному, психологічному та сексуальному насильству в сім’ї.

Дія даного Закону, незалежно від факту спільного проживання, поширюється на таких осіб:

  • Подружжя
  • Колишнє подружжя
  • Наречені
  • Мати (батько) або діти одного з подружжя (колишнього подружжя) та інший з подружжя (колишнього подружжя)
  • Особи, які спільно проживають (проживали) однією сім’єю, але не перебувають (не перебували) у шлюб і між собою, їхні батьки та діти
  • Особи, які мають спільну дитину (дітей)
  • Батьки (мати, батько) і дитина (діти)
  • Дід (баба) та онук (онука)
  • Прадід (прабаба) та правнук (правнучка)
  • Вітчим (мачуха) та пасинок (падчерка)
  • Рідні брати і сестри
  • Інші родичі: дядько (тітка) та племінник (племінниця), двоюрідні брати і сестри, двоюрідний дід (баба) та двоюрідний онук (онука)
  • Діти подружжя, колишнього подружжя, наречених, осіб, які  мають спільну дитину (дітей), які не є спільними або всиновленими
  • Опікуни, піклувальники, їхні діти та особи, які перебувають (перебували) під опікою, піклуванням
  • Прийомні батьки, батьки-вихователі, патронатні вихователі, їхні діти та прийомні діти, діти-вихованці, діти, які проживають (проживали) в сім’ї патронатного вихователя
  • Інші родичі, інші особи, які пов’язані спільним побутом, мають взаємні права та обов’язки, за умови спільного проживання

Законом встановлено, що до кривдника (особи що вчинила домашнє насильство у будь-якій формі) суб’єктами, що здійснюють заходи у сфері запобігання та протидії домашньому насильству може бути встановлено спеціальні заходи щодо протидії домашньому насильству.

До спеціальних заходів щодо протидії домашньому насильству належать:

1) терміновий заборонний припис стосовно кривдника (виноситься уповноваженими підрозділами органів Національної поліції України);

2) обмежувальний припис стосовно кривдника (видається судом);

3) взяття на профілактичний облік кривдника та проведення з ним профілактичної роботи (здійснюється уповноваженими підрозділами органу Національної поліції України);

4) направлення кривдника на проходження програми для кривдників (відповідальними за виконання програм для кривдників, є місцеві державні адміністрації та органи місцевого самоврядування).

Розглянемо особливості деяких із основних спеціальних заходів, на які слід більше звернути увагу.

Терміновий заборонний припис виноситься кривднику уповноваженими підрозділами органів Національної поліції України у разі існування безпосередньої загрози життю чи здоров’ю постраждалої особи з метою негайного припинення домашнього насильства, недопущення його продовження чи повторного вчинення.

Терміновий заборонний припи сможе містити такі заходи:

1) зобов’язання залишити місце проживання (перебування) постраждалої особи;

2) заборона на вхід та перебування в місці проживання (перебування) постраждалої особи;

3) заборона в будь-який спосіб контактувати з постраждалою особою.

Під час вирішення питання при винесенні термінового заборонного припису пріорітет надається безпеці постраждалої особи.

Вимога поширюється на місце спільного проживання постраждалої особи та кривдника незалежно від того, чи належить таке помешкання одному з них на праві власності, чи дане помешкання є орендованим, або право на квартиру/будинок належить родичам, знайомим тощо.

Терміновий заборонний припис виноситься строком до 10 діб за заявою постраждалої особи, а також за власною ініціативою працівником уповноваженого підрозділу органів Національної поліції України за результатами оцінки ризиків.

Особа, стосовно якої винесено терміновий заборонний припис, може оскаржити його до суду.

Обмежувальний припис видається судом у порядку, встановленому Цивільним процесуальним кодексом України.

Право звернутися до суду із заявою про видачу обмежувального припису стосовно кривдника мають:

1) постраждала особа або її представник;

2) у разі вчинення домашнього насильства стосовно дитини – батьки або інші законні представники дитини, родичі дитини (баба, дід, повнолітні брат, сестра), мачуха або вітчим дитини, а також орган опіки та піклування;

3) у разі вчинення домашнього насильства стосовно недієздатної особи – опікун, орган опіки та піклування.

Заява про видачу обмежувального припису подається до суду за місцем проживання (перебування) особи, яка постраждала від домашнього насильства або насильства за ознакою статі, а якщо зазначена особа перебуває у закладі, що належить до загальних чи спеціалізованих служб підтримки постраждалих осіб, – за місцезнаходженням цього закладу.

Обмежувальний припис видаєтьсяна строк від 1 до 6 місяців та може бути продовжений судом на строк не більше 6 місяців. Таке продовження має місце лише один раз.

Судом визначається один чи декілька заходів тимчасового обмеження прав кривдника або покладення на нього наступних обов’язків:

1) заборона перебувати в місці спільного проживання (перебування) з постраждалою особою;

2) усунення перешкод у користуванні майном, що є об’єктом права спільної сумісної власності або особистою приватною власністю постраждалої особи;

3) обмеження спілкування з постраждалою дитиною;

4) заборона наближатися на визначену відстань до місця проживання (перебування), навчання, роботи, інших місць частого відвідування постраждалою особою;

5) заборона особисто і через третіх осіб розшукувати постраждалу особу, якщо вона за власним бажанням перебуває у місці, невідомому кривднику, переслідувати її та в будь-який спосіб спілкуватися з нею;

6) заборона вести листування, телефонні переговори з постраждалою особою або контактувати з нею через інші засоби зв’язку особисто і через третіх осіб.

Про видачу обмежувального припису кривднику суддя у встановлений законом строк інформує уповноважені підрозділи органів Національної поліції України за місцем проживання (перебування) постраждалої особи для взяття кривдника на профілактичний облік, а також районні, районні у містах Києві і Севастополі державні адміністрації та виконавчі органи сільських, селищних, міських, районних у містах рад за місцем проживання (перебування) постраждалої особи.

Обмежувальний припис не може містити заходів, що обмежують право проживання чи перебування кривдника у місці свого постійного проживання (перебування), якщо кривдником є особа, яка не досягла вісімнадцятирічного віку на день видачі такого припису.

Постраждала особа може вимагати від кривдника компенсаціїїї витрат на лікування, отримання консультацій або на оренду житла, яке вона винаймає (винаймала) з метою запобігання вчиненню стосовно неї домашнього насильства, а також періодичних витрат на її утримання, утримання дітей чи інших членів сім’ї, які перебувають (перебували) на утриманні кривдника, у порядку, передбаченому законодавством.

Таким чином, законодавство запроваджує нові заходи, які можуть бути застосовані до кривдника у разі здійснення ним домашнього насильства, або погрози його здійснення. Такі заходи мають захищати осіб, які постраждали від домашнього насилля та попереджувати таке насилля.

Жорстоке поводження з дітьми

Нажаль, в нашому суспільстві переважає думка, що проблеми жорсткого поводження із членами сім’ї є внутрішньою проблемою сім’ї і не потребує втручання суспільства, а тим більше держави. Але саме право на захист від насильства над собою, особливо в сім’ї, є одним із найголовніших прав громадян і дітей зокрема.

Нещодавно в нашому суспільствівважалосянеприйнятимговорити про насильство в сім’ї. Проте, ця форма насильстваіснує давно і зустрічаєтьсядосить часто: вона розповсюдженасеред людей різнихнаціональностей, різногофінансового та соціального статусу, в сім’яхвіруючих. Більше того, такенасильствоніяк не можнапояснитининішньоюекономічноюнестабільністю, оскількивононаявне й у відсталих, і в економічнорозвинутихкраїнах.

Жорстоке поводження з дітьми, нехтування їхніми інтересами не лишезавдаєнепоправноїшкодиїхздоров’ю, але й тягне за собою важкіпсихічні та соціальнінаслідки. У більшостідітей – жертв насильства, з’являютьсясерйознівідхилення в психічному, фізичномурозвитку, в емоційнійсфері.

Діти з сімей, у якихпрактикуєтьсянасильство, відчуваютьпостійнийпсихологічний дискомфорт, для них цесправжнятрагедія, вони переживаютьвідчуття страху. Цей страх проявитисярізним чином: відзанурення в себе та пасивності до насильницькоїповедінки.

Мала дитина не може знати, коли відбудетьсянаступнийспалахнасильства, де та наскількисильнимвін буде. В результаті, вразливість та відсутність контролю над ситуацієюпризводить до проявіввпертості у поведінці, відмовирозмовляти та агресивнихвчинків. Спостерігаючи за практикою насильства  всім’ї, дітиприходять до висновку, щонасильство – цеспосіб, яким «дорослі» вирішуютьсвоїконфлікти та наболіліпроблеми. Оскількиніхто не показав цимдітям, як слідговорити про їхпочуття, думки, вони часто не знають, щопереживаютьабовідчувають, і як можнавиразитисвоїемоції та почуття у вербальнійформі.

Основні права дитинизгідноКонвенції про права дитини

  • Дитиноювважаєтьсялюдинавіком до 18 років.
  • Всідіти є рівними у своїх правах.
  • Діти не можутьзалучатися до бойовихдій.
  • Жоднадитина не повинна бути скривджена.
  • Діти не повинні стати жертвами насильства.
  • Особливатурбота про дітей-сиріт.
  • Особливатурботадітям-інвалідам.

Всідітимають право:

  • на невід’ємне право на життя;
  • на любов та піклування;
  • на захиствідвикрадення та продажу;
  • на об’єднання;
  • на особистежиття;
  • на інформацію;
  • на власну думку;
  • на освіту;
  • на повноціннехарчування;
  • на національнусамобутність;
  • на відпочинок;
  • на розвитокталантів;
  • на захиствіднаркоманії;
  • знати свої права;
  • на міжнароднудопомогу;
  • на медичнудопомогу.

 

Повідомляємо про роботу спеціалізованих національних «гарячих ліній», що надають інформаційні, психологічні та правові телефонні консультації особами, які постраждали від ґендерно зумовленого й домашнього насильства:

– Урядова «Гаряча лінія» для осіб, які постраждали від домашнього насильства 15-47 (цілодобово, анонімно, безкоштовно).

– Національна «Гаряча лінія» з попередження домашнього насильства, торгівлі людьми і гендерної дискримінації ГО "ЛаСтрада-Україна" (цілодобово, анонімно, безкоштовно) 0-800-500-335 зі стаціонарного або 116 123 з мобільного.

– Національна дитяча «Гаряча лінія» з питань запобігання насильства в сім’ї та захисту прав дітей ГО "ЛаСтрада-Україна" 0-800-500-225 зі стаціонарного або 772 з мобільного (пн-пт з 12.00 до 20.00, сб з 12.00 до16.00).

 

Посилання на с статтю. Державного інституту сімейної та молодіжної політики: ЗАПОБІГАННЯ ТА ПРОТИДІЯ ДОМАШНЬОМУ НАСИЛЬСТВУ: ІНФОРМАЦІЙНІ МАТЕРІАЛИ ДЛЯ ФАХІВЦІВ, ЯКІ ПРАЦЮЮТЬ З ДІТЬМИ ТА МОЛОДДЮ В ГРОМАДАХ

https://rada.info/upload/users_files/21044600/52186adb6c4ca6398b9c9788a346dbd2.pdf

Правопорушення та відповідальність

ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ НЕПОВНОЛІТНІХ

ЗГІДНО  З КРИМІНАЛЬНИМ ТА АДМІНІСТРАТИВНИМ

КОДЕКСАМИ УКРАЇНИ

Шановні учні!

Знання Кримінального кодексу України завжди знадобляться Вам у житті, бо інколи людина може скоїти дії, які є порушенням закону, не уявляючи, яка відповідальність за це передбачена, або думаючи, що все минеться. В якій би ситуації Ви не опинились, пам’ятайте три правила:

  1. Бережи своє життя!
  • Бережи своє здоров’я!
  • Не вступай у конфлікт із Законом!

Пропонуємо Вам уважно прочитати основні витяги з Кримінального кодексу України, що стосуються відповідальності неповнолітніх і будемо впевнені, що вони ніколи не будуть застосовані саме до Вас.

Стаття 11.Поняття злочину

  1. Злочином є передбачене КК України суспільне небезпечне винне діяння (дія або бездіяльність), вчинене суб’єктом злочину.
  • Не є злочином дія або бездіяльність, яка хоча формально і містить ознаки будь-якого діяння, передбаченого КК України, але через малозначність не становить суспільної небезпеки, тобто не заподіяла і не могла заподіяти істотної шкоди фізичній чи юридичній особі, суспільству або державі.

Стаття 12.Класифікація злочинів

  1. Залежно від ступеня  тяжкості  злочини   поділяються    на злочини невеликої тяжкості, середньої тяжкості, тяжкі та особливо тяжкі.
  2. Злочином невеликої тяжкості є злочин, за який передбачене покарання у виді позбавлення волі на строк не більше двох років, або інше, більш м’яке покарання.
  3. Злочином середньої тяжкості є злочин, за який передбачене покарання у виді позбавлення волі на строк не більше п’яти років.
  4. Тяжким злочином є злочин, за який передбачене покарання у виді позбавлення волі на строк не більше десяти років.
  5. Особливо тяжким злочином є злочин, за який передбачене покарання у виді позбавлення волі на строк понад десять років або довічного позбавлення волі.

Стаття 22.Вік, з якого може наставати кримінальна   відповідальність

  1. Кримінальній відповідальності підлягають особи,   яким до вчинення злочину виповнилося шістнадцять років.
  2. Особи, що вчинили злочини у віці  від чотирнадцяти до шістнадцяти років, підлягають кримінальній відповідальності лише за умисне вбивство (статті 115 – 117),   посягання   на  життя  державного  чи     громадського діяча,     працівника правоохоронного  органу,     члена   громадського     формування     з        охорони громадського   порядку   і державного   кордону   або військовослужбовця, судді, народного засідателя чи присяжного у зв’язку з їх діяльністю, пов’язаною із здійсненням правосуддя, захисника чи представника особи у зв’язку з   діяльністю, пов’язаною   з    наданням    правової   допомоги, представника іноземної держави (статті 112,   348,   379, 400, 443), умисне тяжке тілесне ушкодження (стаття 121, частина третя статей 345, 346, 350, 377, 398), умисне середньої тяжкості тілесне ушкодження (стаття 122,  частина друга статей 345,  346, 350, 377, 398), диверсію (стаття 113), бандитизм (стаття 257), терористичний акт (стаття  258), захоплення заручників    (статті    147   і   349), зґвалтування     (стаття    152),    насильницьке задоволення   статевої пристрасті неприродним способом   (стаття   153),   крадіжку (стаття 185, частина перша статей 262, 308), грабіж (статті 186, 262,308), розбій (стаття   187,   частина третя  статей  262,    308), вимагання (статті 189,  262, 308), умисне знищення або пошкодження .майна (частина друга статей 194,   347,   352, 378, частини друга та третя    статті    399),    пошкодження шляхів сполучення  і транспортних засобів (стаття 277),   угон або захоплення   залізничного   рухомого складу,    повітряного,    морського    чи річкового судна (стаття 278), незаконне заволодіння   транспортним засобом (частини друга, третя статті 289), хуліганство (стаття 296).

Стаття 98.Види покарань

  1. До неповнолітніх, визнаних винними у вчиненні злочину, судом можуть бути застосовані такі основні види покарань:
  • штраф;
  • громадські роботи;
  • виправні роботи;
  • арешт;
  • позбавлення волі на певний строк.
  1. До неповнолітніх    можуть    бути   застосовані   додаткові покарання у виді штрафу та  позбавлення   права обіймати  певні   посади або займатися  певною діяльністю.

Стаття 115.Умисне вбивство

  1. Вбивство, тобто умисне протиправне заподіяння смерті іншій людині, – карається позбавленням волі на строк від семи до п’ятнадцяти років.
  2. Умисне вбивство:
  • двох або більше осіб;
  • малолітньої дитини або жінки, яка завідомо для винного перебувала у стані вагітності;
  • заручника;
  • вчинене з особливою жорстокістю;
  • вчинене способом, небезпечним для життя багатьох осіб;
  • з корисливих мотивів;
  • з хуліганських мотивів;
  • особи чи її близького родича у зв’язку з виконанням цією
    особою службового або громадського обов’язку;
  • з метою приховати інший злочин або полегшити його вчинення;

10)          поєднане  із  зґвалтуванням  або  насильницьким     задоволенням  статевої пристрасті неприродним способом;

  • вчинене на замовлення;
  • вчинене за попередньою змовою групою осіб;

13) вчинене    особою,    яка раніше вчинила умисне вбивство,    за винятком вбивства, передбаченого статтями 116-118 КК України, -карається позбавленням волі на строк від десяти до п’ятнадцяти років або довічним позбавленням волі, з конфіскацією майна у випадку, передбаченому пунктом 6 частини другої цієї статті.

Стаття 152.Зґвалтування

  1. Зґвалтування, тобто статеві зносини із застосуванням фізичного    насильства, погрози   його  застосування   або   з використанням безпорадного стану потерплої особи, -карається позбавленням волі на строк від трьох до п’яти років.
  2. Зґвалтування, вчинене повторно або особою, яка раніше вчинила будь-який із злочинів, передбачених статтями 153-155 КК України , -карається позбавленням волі на строк від п’яти до десяти років.
  3. Зґвалтування, вчинене   групою   осіб,    або    зґвалтування неповнолітньої чи неповнолітнього -карається позбавленням волі на строк від семи до дванадцяти років.
  4. Зґвалтування, що спричинило особливо тяжкі наслідки, а також зґвалтування малолітньої чи малолітнього -карається позбавленням волі   на  строк   від  восьми до п’ятнадцяти років.

Стаття 185.Крадіжка

  1. Таємне викрадення чужого майна (крадіжка) – карається штрафом до п’ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або виправними роботами на строк до двох років, або позбавленням волі на строк до трьох років.
  • Крадіжка, вчинена повторно або за попередньою з мовою гру пою осіб, – карається обмеженням волі на строк до п’яти років або позбавленням волі на той самий строк.
  • Крадіжка, поєднана з проникненням у житло, інше приміщення чи сховище або що завдала значної шкоди потерпілому, -карається позбавленням волі на строк від трьох до шести років.
  1. Крадіжка, вчинена у великих розмірах, -карається позбавленням волі на строк від п’яти до восьми років.
  2. Крадіжка, вчинена в   особливо великих розмірах або організованою групою,карається позбавленням волі на строк від семи до дванадцяти років з конфіскацією майна.

Стаття 186.Грабіж

  1. Відкрите викрадення чужого майна (грабіж) -карається штрафом від п’ятдесяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або виправними роботами на строк до двох років, або позбавленням волі на строк до чотирьох років.
  2. Грабіж, поєднаний з насильством, яке не є небезпечним для життя чи здоров’я потерпілого, або з  погрозою застосування такого насильства, або    вчинений повторно, або за попередньою змовою групою осіб, -карається позбавленням волі на строк від чотирьох до шести років.
  3. Грабіж, поєднаний з проникненням у житло, інше приміщення   чи сховище або що завдав значної шкоди потерпілому, -карається позбавленням волі на строк від чотирьох до восьми років.
  4. Грабіж, вчинений у великих розмірах, -карається позбавленням волі на строк від семи до десяти років.
  5. Грабіж, вчинений в особливо   великих   розмірах   або організованою групою,- карається   позбавленням   волі   на   строк   від   восьми   до   тринадцяти   років   із конфіскацією майна.

Стаття 190.Шахрайство

  1. Заволодіння чужим майном або придбання права на майно шляхом обману чи зловживання довірою (шахрайство) -карається штрафом до п’ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або виправним й роботами на строк до двох років, або обмеженням волі на строк до трьох років.
  2. Шахрайство, вчинене   повторно,  або за попередньою змовою групою осіб, або таке, що завдало значної шкоди потерпілому, -карається штрафом від п’ятдесяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або виправними роботами на строк від одного до двох років, або обмеженням волі на строк до п’яти років, або позбавленням волі на строк до трьох років.
  3. Шахрайство, вчинене у великих розмірах, або шляхом незаконних операцій з використанням електронно-обчислювальної техніки, -карається позбавленням волі на строк від трьох до восьми років.

4.Шахрайство, вчинене в особливо великих розмірах або організованою групою, -карається позбавленням волі на строк від п’яти до дванадцяти років з конфіскацією майна.

Небезпечні звички

Колилюдиначастокурить,унеївиникають:

  • проблемиздиханням,стійкийкашель;
  • більшасхильністьдохвороб;
  • погіршеннясамопочуття,зниженаенергійність;
  • псуєтьсяколіробличчя(начевугрівбуломало:));
  • темніютьзуби;
  • можепотьмянітиволосся;
  • раніше,порівнянозровесниками,з’являютьсязморшкинаобличчі;
  • неприємнийзапахзротатавідодягу–навіть«жуйка»незамаскуєзапах.

Куріннянасправдінедопомагаєзберегтиструнку фігуру – серед курців досить багато повнихлюдей.

Може вплинути на зниження потенції.

Так,хлопці,цей пункт для вас. Може спровокувати ускладнення під час вагітності та проблеми зі здоров’ям у майбутньої дитини.

Чим молодший вік,тим швидше в організмі формується залежність.

Реклама, де куріння пов’язують з красою, гламуром,зрілістю–цеманіпуляціїтютюновихкомпаній,якіхочутьпривабитиновихспоживачів.

Звичка курити – джерело нового стресу: якщо підрукоюнемаєцигарок–неможливорозслабитися.

 

Тютюн вбиває понад 7мільйонів людей що року.

Близько 890 000 смертей у світі щороку спричиненіпасивним курінням. Тютюновий дим, який видихаєтьсякурцем,міститьбагатотоксичнихречовин.Удітей,яківдихаютьцей дим, частіше розвивається астма,захворюваннядихальнихшляхів,онкологічніхвороби.

 

 

Призводить до погіршення пам’яті (цейбуклет про що? вже не пам’ятаю…), концентрації уваги –важчебуденавчатися,ареакціяпідчасігор,утомучислікомп’ютерних,будегіршою.

У стані сп’яніння знижується самоконтроль,здатність оцінювати ситуацію. Людина може поводитисьнеадекватно, постраждати або спровокувати нещаснийвипадок,ситуаціюнасильства.

Зростаєризик матинебажаний(насильство)танезахищенийсекс(безпрезерватива).Можливінаслідки:психологічнітравми,зараженняінфекціями,що передаються статевим шляхом та ВІЛ, незапланованавагітність.

Спеціалісти застерігають: пиво та слабоалкогольні напоївикликають швидке звикання та не менш сильну залежність,аніжміцні.

Часте споживання може призвести:

  • •  до збільшення ваги;
  • порушення потенції;
  •   порушення менструального циклу;
  • безпліддя.
  • Вживання будь-яких наркотиків (навіть найслабших і часвід часу) означаєзалежністьвід них.
  • Вонируйнівнимчиномдіютьнамозок.Силаі характер негативного впливу залежать від різновидунаркотику.
  • Позбавляютьздатності діятисвідомотанезалежно.
  • Вживанняін’єкційнихнаркотиків–цевисокийризик зараження ВІЛ, гепатитом С та іншиминебезпечнимиінфекціями.

Думай і обирай!

  • Повагудрузівможна заслужитиіншимивчинками.Поважають тих, хто має силу волі та уміє робитисамостійнийвибір.
  • Хочешдовестисвоюдорослість?Робицевінший спосіб: заробляй кошти на власні потреби, станьволонтеромідопомагайвирішуватисоціальніпроблеми.
  • Прогулянкинасвіжомуповітрі,спорт,медитації,спілкування із тваринами та активні ігри – гарантіягарногонастроютасамопочуття.
  • Шукайновіінтереси: фотографія,танці,плавання,футболтощо.
  • Частіше спілкуйся з батьками чи друзями. Інодіпросто розмова з іншою людиною про свою проблемузменшуєхвилюваннятадопомагаєзнайтирішення.
  • Хвали себе за успіхи та досягнення.

Гендерне виховання

Ми всі дедалі частіше чуємо і використовуємо слово «ґендер». Часто думають, щоцепоняття, яке торкаєтьсявиключнозахисту прав жінок. Протеце не так. В нашійкраїніприйнято Закон про рівні права та можливостіжінок і чоловіків.

Отжеґендер – це те, щостосується нас всіх, бовсі ми є людьми, і, як все живе в природі, поділяємося на двістаті. Чим же ґендервідрізняєтьсявідстаті? Яким чином відбувається формування особистості? Та ознаки ґендерноїідентичность. Самеці питання ми розглянемо у презентації та відео.

Алгоритм роботи щодо профілактики, ґендерно-обумовленого насильства, виховання гендерної культури та гендерної рівності в системі освіти.

  • Сприяти самопізнанню, самореалізації, самоствердженнюсамовдосконаленнюособистості;
  • Розвиватинавичкивідповідальної і водночасбезпечноїповедінки, умінь адекватного прийняттярішень у різноманітних, у т. ч. складнихжиттєвихситуаціях;
  • Сприятиформуванню громадянськоїпозиціїособистості.
  • Позаурочнавиховна робота – один ізнайважливішихзасобівпедагогічноговпливу на духовнестановленнядітей, на формуванняїхньоїактивноїгромадянськоїпозиції, необхіднаумовазбагаченняінтелектуального, творчогопотенціалувихованців, найбільшповногорозвиткуздібностей, талантів в інтересахсамоїособистості й суспільства.
  • Організувати систему виховноїроботипедагогічновміло й компетентно з урахуваннямвимог часу й можливостейдітей – досить складне, адже вона вирішуєзавданняцілісногоформування й розвиткуособистості.
  • У зв’язку з цим надзвичайноважливим є комплекснийпідхід до проведеннявиховнихзаходів,щозалежитьвідуміння педагога ставити й вирішуватиодночаснорізнівиховнізавдання.

Посилання на нормативно-правові документи

  • Закон України «Про забезпеченнярівних прав та можливостейжінок і чоловіків» https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2866-15#Text
  • Указ Президента України від 21.09.2020 року № 938/2020 «Проневідкладні заходи із запобігання та протидії домашньому насильству,насильству за ознакою статі, захисту прав осіб, які постраждали від такогонасильства» https://www.president.gov.ua/documents/3982020-35069
  • розпорядження КМУ від 16.09.2020 року № 1128-р «Просхвалення Концепції комунікації у сфері гендерної рівності» https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1128-2020-%D1%80#Text

постанова КМУ від 22.08.2018 року № 658 «Про затвердження порядку взаємодії суб’єктів, що здійснюють заходи у сфері запобігання тапротидії домашньому насильству і насильству за ознакою статі» https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/658-2018-%D0%BF#Text

Виховна година “Вчимося толерантності”